Теоря держави права

Теоря держави права

Материал: Експериментальна психологія в схемах і таблицях - Навчальний посібник (Горбунова В.В.)


2.1. неекспериментальні методи дослідницької роботи

 

2.1.1. Класифікація методів психологічного дослідження

 

Методи психологічного дослідження — спеціально розроблені інструменти для вивчення психічного. В основу класифіка­цій психологічних методів покладені різні критерії: мети дослідження, переважання якісного чи кількісного аналізу, етапів дослідження тощо.

 

Класифікація методів психологічного дослідження за етапами наукового дослідження

за Ананьев Б. Г. Методология психологического исследования. — СПб.: Международная академия психологических наук, 1994. — 24 с.

 

Група методів

Методи психологічного дослідження

Організаційні методи

Порівняльний, лонгітюдний, комплексний методи — діють протягом всього дослідження як програма організації

Емпіричні методи

Експериментальні методи (лабораторний, польовий, природ­ний, психолого-педагогічний експеримент); психодіагностич-ні методи (тести стандартизовані та проективні, анкетування, соціометрія, бесіда, інтерв'ю); праксиметричні методи (оцінка виробів та робіт, хронометрія, циклографія, професіографія); обсерваційні методи (спостереження, самоспостереження); біографічні методи (аналіз фактів дат і подій життєвого шляху людини, документації, свідчень тощо); моделювання (матема­тичне, кібернетичне моделювання)

Класифікація методів психологічного дослідження на основі

способу взаємодії дослідника і предмета дослідження

за Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер, 2001. — 320 с.

            ї           Ч

 

ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ

Реальна взаємодія дослідника з предметом дослідження: тести, експеримент тощо

ТЕОРЕТИЧНІ

МЕТОДИ

Взаємодія дослідника з моделлю предмета: індукція, дедукція, моделювання

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ МЕТОДИ

Взаємодія із предметом у знаково-символічній формі: графіки, таблиці,

 

схеми

 

Класифікація емпіричних методів психологічного дослідження за дослідницькою метою

            І           ч

 

ОПИСОВІ

МЕТОДИ

Описують дослідницькі дані:

тести, бесіда, спостереження, біографічний метод тощо

КОРЕЛЯЦІЙНІ

            МЕТОДИ      

Дозволяють встановити кореляційний зв'язок — кореляційні дослідження

КАУЗАЛЬНІ

МЕТОДИ

Дозволяють встановити

причинно-наслідковий

зв'язок -експеримент

 

2.1.2. Спостереження як метод психологічного дослідження

 

Спостереження — метод безпосереднього дослідження реаль­ності, спрямований на ідентифікацію, найменування, порівняння, опис та класифікацію окремих явищ та їх сукупності. Предметом спостереження як правило виступають поведінка, вербальна та не­вербальна активність, емоційна сфера та інші аспекти психічного, які піддаються безпосередньому вивченню.

 

Класифікація видів психологічного спостереження

за Корнилова Т. В. Экспериментальна психология: Теория и методы: учебник для вузов. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 381 с.

 

КРИТЕРІЙ:

особливості

організації

•           Вільне спостереження (нерегульоване, нецілеспрямова-не) — мінімум обмежень стосовно предмета та організацій­них процедур.

•           Цілеспрямоване спостереження — стандартизовані вимо­ги щодо мети, предмету спостереження, особливостей ор­ганізації

КРИТЕРІЙ: рівень узагальне­ності одиниць дослідження

•           Систематичне спостереження — високий рівень структу-рування та узагальнення одиниць спостереження; наяв­ність системи категорій — параметрів спостереження.

•           Несистематичне спостереження — низький рівень систе­матизації одиниць спостереження, вибірковість параметрів спостереження

КРИТЕРІЙ:

позиція спостеріга­ча

•           Зовнішнє спостереження — спостерігач не взаємодіє з пред­метом спостереження, реєструє його прояви зі сторони.

•           Включене спостереження — спостерігач безпосередньо включений у коло осіб, за поведінковими проявами яких спостерігає

КРИТЕРІЙ:

спосіб спостере­ження

•           Приховане спостереження (етологічний підхід) — спосте­рігач не повідомляє учасникам про процедуру спостере­ження.

•           Відкрите спостереження (етнологічний) — спостерігач по­відомляє учасникам про процедуру спостереження

КРИТЕРІЙ:

місце

проведення

•           Польове спостереження — проводиться в умовах, звичай­них для життя та діяльності учасників.

•           Лабораторне спостереження — проводиться в умовах ла­бораторії

Підготовчий етап

Формулювання дослідницької проблеми, предмета та об'єкта спостереження, мети та орієнтовних завдань спостереження, пошук бази спостереження, розробка дослідницької програми (деталізованої схеми спостереження, із за­значенням усіх необхідних етапів, матеріалів та процедур, яка оформлюється у вигляді наукового документу).

Закінчення таблиці Етап проведення спостереження

На цьому етапі отримується емпіричний матеріал, ведеться протокол спостереження (додатковий дослідницький документ, в якому фіксуються показники за усіма параметрами спостереження з метою їх подальшого аналізу).

Структура протоколу спостереження

 

Учасники спостереження

Параметри спостереження

 

вигляд

кількість відволікань

кількість перепитувань

 

І

ІІ

ІІІ

ІУ

І

ІІ

ІІІ

ІУ

І

ІІ

ІІІ

ІУ

1.

Олексій С.

ЗВ

ЗВ

ЗВ

НЗ

3

8

4

2

2

3

4

7

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етап обробки та інтерпретації' результатів

На цьому етапі здійснюється якісний та кількісний аналіз результатів, їх узагальнення, розробляються різноманітні пояснювальні схеми, типології та класифікації, інтерпретуються отримані результати.

 

2.1.3. Біографічний метод у психологічному дослідженні

 

Біографічний метод — комплексний метод психологічного дослідження, спрямований на вивчення біографічних подій (життєво­го шляху) людини. Біографічний метод налічує кілька модифікацій, представлений багатьма методиками та процедурами дослідницької роботи: аналіз щоденникових записів, автобіографій та біографій, психобіографічний метод (З. Фройд), каузометрия (Є. І Головаха, О. О. Кронік, К. А. Кронік), психологічна автобіографія (Є. Ю. Кор-жова), вчування (І. П. Маноха) та ін.

Подпись: Підходи до розуміння біографічного методу за Мошкова Б. Ю. Биографический метод и проблема личности уче¬ного // Вопросы психологии. —1994. — № 2. — С. 131-14^ Аналіз особистісних характеристик

 

Подпись: Узагальнення

 

Аналіз життєвого

шляху особистості

Реконструкція значимих для особис­тості подій і виборів,

аналіз причинно-наслідкової послідов­ності цих подій, прогноз їх впливу на подальше життя

Вивчення (авто) біогра­фій, щоденників, біо­графічних опитувальни-ків, свідчень тощо з метою отримання ін­формації про особистісні особливості людини

біографічних даних

Вивчення біографій з метою виділення характерних рис, особливостей розвитку та становлення особистості певної групи осіб (вчених, художників тощо)

 

 

 

Ідеографічний підхід

Номотетичний підхід

 

Процедура каузометричного дослідження

за Головаха Е.И., Кроник А. А. Психологическое время личности. — К.: Наукова думка, 1984. — 207с.

 

Етап роботи

Зміст роботи

Біографічна розминка

Налаштування на роботу, позитивізація контакту

Формування списку подій

Виділення суб'єктивно значимих для людини подій

Датування подій

Вказування орієнтовних дат минулих і майбутніх подій

Причинний та цільовий аналіз міжподієвих від­носин

Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між поді­ями власного життя

Аналіз сфер подій

Віднесення подій до певної сфери (сім'я, робота тощо)

2.1.4. Метод аналізу продуктів діяльності

Метод аналізу продуктів діяльності — система дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності людини. Продукт (від лат. ргосіисіш — виробля­ти) — такі реальні та ідеальні вияви активності людини, які можуть бу­ти об'єктивно вивчені: малюнки, щоденники, літературні твори тощо. Аналіз продуктів діяльності дозволяє робити опосередковані висновки про сформованість знань людини, її інтереси та здібності, розвиток тих чи інших психологічних якостей. Аналіз продуктів діяльності може ви­користовуватись як самостійний дослідницький метод, поєднуватись з іншими (спостереження та аналіз продуктів діяльності), а може входи­ти до складу інших методів, наприклад, біографічного дослідження.

 

Продукти діяльності матеріальної форми

Види дослідницького матеріалу (продуктів діяльності) Продукти діяльності

знакової форми

Продукти діяльності ідеальної форми

 

Власне продукти діяль­ності як матеріальні вироби, окремої людини, такі, що відображують її індивідуальність: малюнки, вишивки, скульптури тощо

Продукти діяльності людини, фіксовані в од­ній із знакових систем, таких як мова чи танці: листи, твори, щоденни­ки, автобіографії, танці тощо

Думки, міркування, плани, мрії та інші

продукти діяльності, які вербалізуються

при безпосередньому дослідженні у ході бесіди або інтерв'ю

 

 

Етапи аналізу продуктів діяльності

за Основи психології: Підручник /за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Ро-менця. — К.: Либідь, 1999. — 632 с.

 

Етап роботи

Зміст роботи

Визначення сутності предмета дослідження та побудова теоретичної моделі досліджуваного явища

Дослідник має послідовно відповісти на ряд питань:

•           який зміст та мета діяльності, що досліджується;

•           яке значення має ця діяльність для людини;

•           за допомогою яких інструментів діяльність здійснюється (прийоми, засоби, техніки);

•           в чому полягає власне процес діяльності (як він відбувається);

•           що є продуктом діяльності

2.1.5. Архівний метод у психологічному дослідженні

Архівний метод1 — аналіз та тлумачення інформації, яка була зі­брана та збережена (заархівована). Як правило, аналізується інформація, зібрана не фахівцями-психологами, а така, що відповідає не всім вимо­гам психологічного дослідження. Архівний метод є скоріше формою організації дослідження, ніж самостійною процедурою. Так, на основі аналізу архівних матеріалів може здійснюватись біографічне дослід­ження, також можуть аналізуватися заархівовані продукти діяльності.

 

Аналіз заархівованих продуктів діяльності

Аналіз статистичних архівних даних

Аналіз психологічних архівів

Аналіз продуктів діяльнос­ті людини, які зберігалися у особистих архівах, біблі­отеках, галереях тощо.

Пр.: Аналіз щоденникових записів О. Кобилянської

Аналіз документації та інших інформаційних

матеріалів. Пр.: Аналіз записів в історіях хвороби наркологічних пацієнтів

Аналіз заархівованих результатів психологічних досліджень. Пр.: Метааналіз ефективності різних форм психотерапії

1 В американській психології під архівними (анг. агсЫу — архівний, відобра­жений в документах) розуміють дослідження, в яких психолог безпосередньо не контактує з предметом дослідження, а вивчає його опосередковано через документи та інші записи, продукти діяльності.

Переваги і недоліки архівних досліджень в психології

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК, 2002. — 480 с. та Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование. — СПб.: Питер, 2004. — 558 с.

 

Переваги

Наявність великої кількості архівних матеріалів, доступних для вивчення, таких, що стосуються майже усіх сфер життя та діяльності людини (га­зетні статті, судові протоколи, лікарняні архіви, документація організацій тощо)

 

Можливість вивчати унікальні нетипові моделі поведінки (особливості творчості відомих письменників, поетів, художників, скульпторів тощо)

 

Можливість вивчати події, які не піддаються маніпуляції (Пр.: особливос­ті перебігу посттравматичного стресу у жертв автокатастроф)

 

Економія часу на збір матеріалів

Недоліки

Недоступність окремих записів та матеріалів

 

Неточність даних внаслідок збору не фахівцями (пропуски інформації, нерепрезентативність вибірки)

 

Ризик викривлення результатів внаслідок ефекту Пігмаліона (експери­ментатор може відібрати лише ту інформацію, яка підтверджує гіпотезу)

 

Труднощі статистичної обробки отриманих даних внаслідок їх різнорід­ності (збір даних міг відбуватися у різний спосіб за різними процедура­ми, що спричиняє труднощі при його систематизації та аналізі)

 

 

2.1.6. Бесіда, інтерв'ю та анкетування у психологічному дослідженні

 

Бесіда, інтерв'ю та анкетування належать до емпіричних ме­тодів одержання інформації на основі вербальної комунікації, широ­ко використовуються як у практиці психологічних досліджень, так і в практиці психологічної допомоги.

Бесіда — вільне, відносно нерегламентоване спілкування між психологом та учасником дослідження (терапії). Бесіда є одним з найпоширеніших методів.

Інтерв'ю — це бесіда організована у формі опитування, коли обов'язковою є процедура постановки стандартизованих питань та реєстрації відповідей на них.

Анкета — це стандартизоване інтерв'ю, представлене в пись­мовій формі.

Бесіда, інтерв'ю та анкетування не належать до стандартизова­них діагностичних методів та не потребують при розробці процедур валідизації.

 

Використання бесіди, інтерв'ю та анкетування

у психологічних дослідженнях

Анкетування

 

Використання бесіди та інтерв'ю у практиці психологічної допомоги

Клінічна (терапевтична) бесіда

Використовується в ситуації психологічної допомоги (психотерапії, психологічного консультування, психокорекції)

 

Налаштування на роботу

Використову­ється на по­чатку роботи з

метою позитивізації

контакту, налаштування на роботу

Надання освітньої інформації

Використову­ється з метою надання інфор­мації про зміст та структуру психологічної допомоги

Вивчення особистості клієнта

Використову­ється з метою ви­вчення особис­тості клієнта, дослідження його особистісних якостей

Надання психологічної допомоги

Використову­ється з метою здійснення тера­певтичних інтер­венцій; надання психологічної допомоги

 

Діагностичне інтерв'ю

Клінічне інтерв'ю

 

Анкетування

Види питань за структурою потенційної відповіді

 

Відкриті запитання

Закриті запитання

Запитання із варіантами відповідей

Відповідь передбачає кілька варіантів вибору.

Пр.: У критичних ситуаціях Ви спокійний чи тривожний?

Питання з широким діа­пазоном, яке вимагає розгорнутої відповіді.

Пр.: Опишіть, будь ласка, свій звичайний день

Питання вимагає короткої і конкретної відповіді. Пр.: Чи вмієте Ви раціонально розподіляти свій час? 

 

Види питань за особливостями побудови

 

Вид питання

Характеристика

Приклад

Нейтральне

Питання без тиску на досліджува­ного, таке, що дозволяє розкрити власну думку, не містить варіантів відповідей та підказок

Як Ви вважаєте, в чому причина ситуації, що склалася?

Кероване

Питання з натяком на те, що дослід­ник передбачає або знає відповідь

Ви вважаєте, що діти не справедливі до Вас?

Дзеркальне

Питання, яке відображує поперед­ню фразу (звернення) досліджува­ного. Питання-повтор

Я нещасний.Ви вважа­єте себе нещасливою людиною?

2.1.7. Стандартизовані опитувальники та тести як методи психологічного дослідження

Стандартизовані тести та опитувальники — психодіагнос-тичні методи, спрямовані на встановлення типових якостей та характе­ристик людини на основі стандартизованих дослідницьких процедур.

Тест (від англ. test — проба, перевірка) — фіксоване у часі та визначене за процедурою дослідження індивідуально-психологічних характеристик людини. В широкому розумінні тестами вважають усі стандартизовані психодіагностичні методи, в тому числі особистісні опитувальники і проективні методики. У вузькому розумінні тест — це процедура розв'язання стандартизованих завдань.

Опитувальники — стандартизовані діагностичні методи, що представляють собою серію стандартизованих питань.

Усі стандартизовані діагностичні методи мають відповідати ви­могам валідності, надійності та репрезентативності.

 

Валідність

Комплексна характе­ристика методики, яка вказує на її здатність ви­мірювати саме той пара­метр, для виміру якого вона призначена

Надійність

Характеристика мето­дики, яка свідчить про точність психодіаг-ностичних вимірів та стійкість тесту до дії сторонніх факторів

Репрезентативність

Характеристика мето­дики, як можливість її використання на тій або іншій вибірці з високою надійністю результатів

 

2.1.8. Кореляційне дослідження

Кореляційне дослідження (від англ. correlation — співвідношен­ня, взаємозв'язок) проводиться з метою перевірки статистичної гіпо­тези про наявність зв'язку між двома або більше явищами. Наявність кореляційного зв'язку свідчить про залежність між досліджуваними явищами, однак не вказує на те, яке з них є причиною, а яке наслідком.

 

Основні типи (плани) кореляційних досліджень

за Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер, 2001. — 320 с.

 

Типи

Характеристика

Порівняння двох

груп

Порівнюються результати психологічного досліджен­ня (виміру) тієї або іншої якості, стану тощо представ­ників двох груп (пр.: схожість/відмінність реакцій на критичну ситуацію чоловіків та жінок)

Одновимірне дослідження однієї групи в різних умовах

Порівнюються результати психологічного досліджен­ня (виміру) тієї або іншої якості чи стану тощо у пред­ставників однієї групи в різних умовах (пр.: порівнян­ня рівня тривожності першокласників в період адапта­ції до навчання та наприкінці першого року навчання)

Залежність типу коефіцієнта кореляції від способу вимірювання

за лекційними матеріалами до курсу «Математичні методи у психо­логії» В. О. Климчука

 

^^^^

1

2

3

4

Дихотомічна шка­ла найменувань

(1)

Коефіцієнт кореляції?

 

 

 

Дихотомічна шка­ла найменувань

(2)припущення про нормальний розподіл

Коефіцієнт кореляції? (в більшості випадків)

Тетрахорич-ний коефіці­єнт кореля­ції

 

 

Порядкова шкала (3)

Бісеріаль-ний ранго­вий коефіці­єнт кореля­ції Кертена і Гласса

Бісеріаль-ний ранго­вий коефіці­єнт кореля­ції Кертена і Гласса

Коефіцієнт рангової ко­реляції Спірмена або? Кен-далла

 

Шкали інтервалів чи відношень (4)

Точковий бі-серіальний коефіцієнт кореляції

Бісеріаль-ний коефіці­єнт кореля­ції

"Міра не / існує. Слід один з рядів перетворити

Коефіцієнт

кореляції

Пірсона

Інноваційні методи в схемах 671
Теоря держави права 496
Читать Експериментальна психологя
Теоря держави права 948
С.Г.Кобернк. Навчально-методичне забезпечення вивчення географ
Теоря держави права 419
4.1. Аналз та нтерпретаця результатв експериментв
Теоря держави права 405
Варанти укладання тротуарно плитки
Теоря держави права 127
РОЗДЛ III ФУНКЦ, ФОРМИ ТА
Теоря держави права 48
Теоря держави права 53
Теоря держави права 3
Теоря держави права 91
Теоря держави права 24
Теоря держави права 20
Теоря держави права 3

Похожие статьи